Біопринтування: створення м’яса з нуля

Вчені зробили революційний прорив у сфері харчових технологій, успішно надрукувавши на 3D-принтері шматок яловичини вагю, який імітує текстуру та зовнішній вигляд справжнього м’яса. Цього подвигу досягли дослідники з Університету Осаки в Японії, використовуючи техніку під назвою тривимірне біопринтування.

Біопринтування передбачає використання створеної на комп’ютері моделі для нанесення шарів живих клітин, відтворюючи складні структури, що містяться в природних тканинах. На відміну від традиційних методів 3D-друку, які використовують такі матеріали, як пластик або метал, біопринтування використовує живі клітини для побудови складних структур, таких як кровоносні судини та м’язові тканини.

Відтворення шедевра вагю

Яловичина вагю славиться своєю винятковою ніжністю, смаком та делікатним мармуровим жиром, відомим як саші. Цей унікальний вміст внутрішньом’язового жиру становить особливий виклик для 3D-друку, оскільки вченим потрібно було знайти спосіб відтворити цю характерну особливість.

Для цього команда використала два типи стовбурових клітин, отриманих від певних порід корів вагю. Маніпулюючи цими стовбуровими клітинами, вони змогли спонукати їх диференціюватися в усі типи клітин, необхідні для вирощування м’яса. Потім окремі волокна м’язів, жиру та кровоносних судин були надруковані на 3D-принтері шарами, ретельно відтворюючи складну структуру ідеального шматка вагю.

Сталий розвиток і майбутнє м’яса

Одним з основних мотивів цього дослідження є потенціал вирощеного в лабораторії м’яса як більш сталої альтернативи традиційно вирощуваній худобі. Розведення великої рогатої худоби на даний момент становить значну частину викидів парникових газів, а культивоване м’ясо пропонує спосіб зменшити нашу залежність від тваринництва.

Проте існують перешкоди, які необхідно подолати, перш ніж вирощена в лабораторії яловичина вагю стане життєздатним варіантом для супермаркетів. Висока вартість виробництва та необхідність регуляторного нагляду створюють бар’єри, які необхідно подолати.

Смак і текстура: остаточний тест

Незважаючи на те, що надрукована на 3D-принтері яловичина вагю виглядає дуже схожою на справжню, її смак і текстура залишаються невідомими. Ніхто ще не куштував штучне м’ясо, тому його смакові якості все ще залишаються загадкою.

Команда сподівається, що їхній висококонтрольований метод друку зможе покращити текстуру вирощеного в лабораторії м’яса, вирішивши одну з головних претензій до попередніх експериментів з культивованим м’ясом, які часто призводили до неструктурованих шматків. Теоретично, цей налаштовуваний метод друку м’яса може дозволити вченим створювати смачніші та ніжніші шматки яловичини, ніж ті, що зараз доступні.

Висновки

Розробка яловичини вагю, надрукованої на 3D-принтері, є значним кроком вперед у галузі виробництва культивованого м’яса. Хоча все ще існують певні виклики, потенціал цієї технології в революціонізуванні м’ясної промисловості та сприянні більш сталому майбутньому є незаперечним.