Правова сага

У 2011 році британський фотограф Девід Слейтер зробив серію нині відомих «мавпячих селфі», фотографуючи чорних макак із чубчиком в Індонезії. Однак публікація цих зображень спричинила юридичну битву за авторські права тварин, яка тривала роками.

Організація «Люди за етичне ставлення до тварин» (PETA) подала до суду на Слейтера, стверджуючи, що макака на ім’я Наруто, яка натиснула кнопку спуску затвора камери, повинна бути визнана власником авторських прав на фотографії. PETA стверджувала, що закон про авторське право не дискримінує за видовою ознакою, і якби ці фотографії зробила людина, вона була б законним власником.

З іншого боку, Слейтер стверджував, що він повинен володіти комерційними правами на зображення, оскільки він встановив камеру та заохочував мавп взаємодіяти з нею. Він стверджував, що його знання, навички та зусилля були вирішальними для захоплення селфі.

У 2016 році федеральний суддя виніс рішення на користь Слейтера, постановивши, що закон про авторське право не поширюється на тварин. PETA оскаржила це рішення, і справу розглядав 9-й окружний апеляційний суд, перш ніж було досягнуто врегулювання.

Урегулювання

У понеділок Слейтер і PETA оголосили про врегулювання поза судом. Згідно з умовами угоди, Слейтер пожертвує 25% будь-якого майбутнього доходу від спірних зображень індонезійським благодійним організаціям, які захищають чорних макак із чубчиком, які перебувають під загрозою зникнення.

Хоча «мавпа-селфі» не матиме прав на фотографії, Слейтер звернувся до 9-го окружного апеляційного суду США з проханням скасувати рішення суду нижчої інстанції про те, що тварини не можуть мати авторських прав. Обидві сторони висловили підтримку розширення законних прав для нелюдських тварин.

Природний заповідник Танкоко-Батуангус

Зустріч Слейтера з чорними макаками з чубчиком відбулася в природному заповіднику Танкоко-Батуангус в Індонезії. Він спостерігав за тваринами протягом трьох днів, перш ніж встановити камеру на штатив і дозволити їм гратися з нею.

Метою Слейтера було привернути увагу до чорної макаки з чубчиком, виду, якому загрожує зникнення. Він опублікував селфі у своїй книзі 2014 року «Особливості дикої природи».

Фінансовий вплив

Судовий процес щодо авторського права завдав фінансової шкоди Слейтеру. У липні він повідомив, що через судову тяганину його фінанси вичерпано. Тим не менш, Слейтер висловив полегшення з приводу того, що справа нарешті вирішена.

Містифікація з «мавпою-селфі»

У дещо схожому інциденті інший відомий фотограф тварин, відомий як «мавпа-селфі», був викритий як містифікація. Фотограф стверджував, що зробив знімки мавпи, яка робить селфі, але пізніше виявилося, що фотографії були постановочними.

Важливість захисту тварин

Хоча справа про «мавпяче селфі» в основному стосувалася закону про авторське право, вона також підкреслила важливість захисту видів, яким загрожує зникнення. Чорна макака з чубчиком є видом, якому загрожує зникнення, а її середовище проживання перебуває під загрозою через вирубування лісів та іншу людську діяльність.

Пожертвуючи частину свого доходу благодійним організаціям, які захищають чорних макак із чубчиком, Слейтер сподівається сприяти їх збереженню та забезпечити їх виживання для майбутніх поколінь.

У новаторській юридичній справі спадкоємці покійного коміка Джорджа Карліна досягли домовленості з двома ведучими подкастів, які використовували штучний інтелект (AI) для створення фальшивого стендап-виступу голосом Карліна.

Несанкціонований спецвипуск, згенерований штучним інтелектом

Ведучі подкастів Чед Культген і Вілл Сассо опублікували годинний комедійний спецвипуск під назвою “Джордж Карлін: Я радий, що помер” на своєму подкасті “Dudesy”. У спецвипуску був використаний згенерований штучним інтелектом голос, який імітував характерні ритми і подачу Карліна, виконуючи жарти на сучасні теми, такі як реаліті-шоу, позбавлення поліції фінансування та сам штучний інтелект.

Претензії щодо порушення авторських прав

Спадкоємці Карліна подали позов, звинувативши у порушенні авторських прав і наклепі. Вони стверджували, що згенерований штучним інтелектом виступ порушив права Карліна на інтелектуальну власність і спотворив його погляди.

Угода про врегулювання

Згідно з угодою про врегулювання, Культген і Сассо погодилися видалити спецвипуск з усіх платформ і утримуватися від використання “зображення, голосу або подоби” Карліна в майбутньому контенті без схвалення спадкоємців. Угода також включала грошову компенсацію, хоча сума не розголошувалася.

Етичні та правові наслідки

Ця справа спровокувала ширшу дискусію про етичні та правові наслідки контенту, згенерованого штучним інтелектом. Критики стверджують, що моделі штучного інтелекту, навчені на матеріалах, захищених авторським правом, можуть порушувати права митців і підривати цінність оригінальних творів.

Законодавчі дії

У відповідь на зростаючі занепокоєння, група законодавців у Конгресі внесла законопроект, який встановить федеральний захист від створення штучним інтелектом персонажів-двійників і фальшивок. Запропонований закон спрямований на захист права особи на її подобу і голос.

Справа як приклад

Джош Шиллер, адвокат, який представляє спадкоємців Карліна, привітав врегулювання як “приклад” для вирішення подібних суперечок у майбутньому. Він підкреслив необхідність швидких і рішучих дій проти використання технології штучного інтелекту як зброї.

Занепокоєння щодо зловживання штучним інтелектом

Дочка Карліна, Келлі Карлін, висловила вдячність за швидке вирішення справи. Однак вона наголосила на важливості вирішення небезпек, які несуть технології штучного інтелекту. Вона закликала до створення належних застережень для захисту не лише митців, а й усіх осіб.

Правові заперечення проти навчання штучного інтелекту

Справа Карліна не є ізольованим інцидентом. Група видатних письменників також подала позов проти OpenAI, компанії, яка стоїть за чатботом ChatGPT, за використання їхніх творів для навчання моделі без дозволу.

Поточна дискусія

Дискусія щодо контенту, згенерованого штучним інтелектом, триває, і немає чіткого консенсусу щодо того, як збалансувати інновації з захистом прав інтелектуальної власності. Правові та етичні рамки все ще розвиваються, і кінцевий вплив штучного інтелекту на свободу художнього вираження залишається невизначеним.