Космічний телескоп Hubble NASA отримав зображення крихітного місяця, що обертається навколо карликової планети Макемаке, розташованої у віддаленому поясі Койпера. Це захопливе відкриття відкриває нові можливості для вивчення зовнішньої Сонячної системи та карликових планет, таких як Плутон.

Макемаке: Об’єкт, подібний до Плутона

Макемаке є третім за величиною відомим об’єктом у поясі Койпера, після Плутона та Еріди. Її класифікують як карликову планету, що означає, що вона занадто мала та має неправильну форму, щоб вважатися повноцінною планетою. Макемаке розташована за мільярди миль за орбітою Нептуна і складається з льоду, гірських порід та інших матеріалів.

Відкриття MK2

Місяць, що обертається навколо Макемаке, отримав назву MK2, або S/2015 (136472) 1. Він має приблизно 124 милі в діаметрі та виглядає як слабка крапка на зображеннях Hubble. Астрономи вважають, що орбіта MK2, ймовірно, розташована ребром до нас, що означає, що її часто важко побачити, оскільки вона губиться у відблисках Макемаке.

Орбіта та склад

За попередніми оцінками, MK2 потрібно від 12 до 660 днів, щоб завершити оберт навколо Макемаке. Місяць розташований приблизно за 13 000 миль від Макемаке. Вивчаючи розмір, орбіту та склад MK2, астрономи сподіваються дізнатися більше про саму Макемаке, включаючи її щільність і матеріали, з яких вона складається.

Підказки до формування Макемаке

Форма та відстань орбіти MK2 можуть надати цінні підказки про те, як вона утворилася. Астрономи вважають, що MK2 могла утворитися внаслідок зіткнення Макемаке з іншим об’єктом у поясі Койпера. Вивчаючи MK2, вчені можуть отримати уявлення про процеси, які сформували зовнішню Сонячну систему мільярди років тому.

Майбутні дослідження

Відкриття MK2 викликало захват серед астрономів і відкрило нові шляхи для досліджень. Космічний телескоп Hubble та його наступник, Космічний телескоп James Webb, будуть використані для більш детального вивчення MK2 у найближчі роки. Ці спостереження допоможуть астрономам зрозуміти природу MK2 та її зв’язок з Макемаке.

Значення для порівняльної планетології

Відкриття MK2 важливе не лише для розуміння Макемаке, а й для порівняльної планетології, вивчення різних планет та їхніх місяців. Порівнюючи MK2 з іншими місяцями в Сонячній системі, астрономи можуть отримати уявлення про різноманітність планетних систем і процеси, які їх формують.

Розширення наших знань про Сонячну систему

Космічний телескоп Hubble продовжує відігравати важливу роль у розширенні наших знань про Сонячну систему. Відкриття MK2, що обертається навколо Макемаке, є свідченням потужності космічних телескопів і триваючого прагнення досліджувати таємниці нашого космічного сусідства.

Шампанське мрії: ігристе туманність

Полюбуйтеся туманністю RCW 34, де масивні блакитні зірки запалюють яскравий космічний танець навколо вируючої хмари червоного пилу та водню. Це явище, відоме як потік шампанського, створює захоплюючі бульбашки гарячого газу, які вибухають назовні від країв хмари, імітуючи шипіння святкового тосту. Інфрачервоні телескопи показують покоління зірок, що знаходяться всередині цієї космічної колиски, натякаючи на поточний цикл народження зірок.

Імпресіоністська Земля: полотно Північної Атлантики

Весна розфарбовує Північну Атлантику яскравою палітрою, перетворюючи води на художній шедевр. Дрібні морські організми, які називаються фітопланктоном, створюють завихрення зеленого і блакитно-зеленого кольорів, окреслюючи берегові лінії і підводні плато. Цей рясний урожай планктону живить багату екосистему риб, молюсків і морських ссавців, роблячи цей регіон одним з найпродуктивніших рибних угідь на Землі. Вчені стежать за цим цвітінням фітопланктону, щоб оцінити вплив зміни клімату і забруднення на цю ніжну морське середовище.

Джет-сеттери: галактичні злиття та чорні діри

Більшість великих галактик приховують у своїх ядрах надмасивні чорні діри, але тільки деякі з них генерують релятивістські струмені — високошвидкісні витікання плазми, які вистрілюють з центру галактики, як небесні фонтани. Спостереження космічного телескопа Хаббл виявили міцний зв’язок між цими струменями і галактиками, які зазнали космічних злиття. Коли дві галактики стикаються, їхні чорні діри можуть злитися, породжуючи ці енергійні витікання. Однак не всі злиття призводять до струменів, що свідчить про те, що інші фактори, такі як маса задіяних чорних дір, можуть відігравати роль.

Сонячні знаки: динамічний фасад Сонця

Наше Сонце, побачене через різні фільтри, розкриває різноманітні зовнішні прояви, які підкреслюють його бурхливу плазму. Крайні ультрафіолетові довжини хвиль показують довгі, ниткоподібні структури, що утворюють своєрідний малюнок «більше, ніж». Ці нитки є холодними хмарами сонячного матеріалу, підвішеними над поверхнею магнітними силами. Вони можуть залишатися стабільними протягом декількох днів або вибухати, відправляючи в космос згустки сонячного матеріалу. Сонячна динамічна обсерваторія НАСА постійно спостерігає за Сонцем, щоб вивчати ці сонячні явища і прогнозувати потенційно небезпечні виверження, які можуть вплинути на Землю.

Обнімашки з Церерою: побачення Dawn з карликовою планетою

Після подорожі в три мільярди миль космічний апарат НАСА Dawn готується увійти на нову орбіту навколо Церери, карликової планети, найближчої до Землі. Цей майбутній етап місії, званий другою картографічною орбітою, дозволить Dawn спостерігати за Церерою з відстані всього 2700 миль над її поверхнею, збираючи безпрецедентно детальні дані. Вчені сподіваються отримати інформацію про те, як планети утворилися з сировини Сонячної системи та як вони розвивали свої окремі внутрішні шари. Знімки Церери крупним планом, зроблені Dawn, також можуть пролити світло на загадкові яскраві плями, помічені в одному з її кратерів.

Довгохвості ключові слова:

• Як утворюються нові зірки в RCW 34: наявність водню в RCW 34 свідчить про постійне утворення зірок у пиловій хмарі.
• Вплив зміни клімату на фітопланктон в затоці Мен і Новій Шотландії: вчені стежать за цвітінням фітопланктону, щоб оцінити вплив зміни клімату і забруднення на морську екосистему регіону.
• Роль злиття чорних дір у формуванні релятивістських струменів: спостереження космічного телескопа Хаббл виявили зв’язок між космічними злиттями і формуванням релятивістських струменів у галактиках.
• Різні типи сонячних вивержень і їх вплив на Землю: Сонячна динамічна обсерваторія стежить за Сонцем, щоб вивчати різні типи сонячних вивержень, включаючи спалахи і викиди корональної маси, і прогнозувати їх потенційний вплив на Землю.
• Як космічний апарат Dawn допоможе нам зрозуміти утворення планет: місія Dawn до Церери і Вести дає цінну інформацію про утворення і еволюцію планет у нашій Сонячній системі.

Річниця прольоту розкриває нові карти і відео

Через два роки після історичного прольоту повз карликову планету Плутон космічного апарату НАСА New Horizons вчені продовжують розкривати таємниці цього далекого світу і його найбільшого супутника Харона. Щоб відзначити річницю, НАСА опублікувало серію нових карт і відео, які пропонують небачені раніше відомості про ці небесні тіла.

Проліт над Плутоном і Хароном

Захопливий 3D-проліт над Плутоном, створений за допомогою даних, зібраних New Horizons, відправляє глядачів у захопливу подорож над деякими з найвідоміших особливостей карликової планети. Однією з найяскравіших є Спутник Планitia, величезна рівнина азотного льоду, яка простягається на сотні кілометрів. Проліт також розкриває гори, кратери та інші цікаві геологічні формації.

Проліт над Хароном, найбільшим супутником Плутона, демонструє його глибокий каньйон Серенити Чазма, названий на честь космічного корабля з популярного науково-фантастичного серіалу Firefly. Харон також може похвалитися різноманітністю інших химерно названих особливостей, таких як Мордор Макула, темна область, що нагадує вигадане царство у «Володарі перснів».

Топографічні карти розкривають деталі поверхні

Команда New Horizons також оприлюднила детальні топографічні карти Плутона і Харона. Ці карти були створені за допомогою даних із далекобійного розвідувального зображувального приладу і багатоспектральної камери видимого зображення космічного апарату. Карти розкривають точні висоти різних особливостей, включаючи крижані вулкани, гори і кратери.

Таємниці системи Плутона

Складність системи Плутона вразила вчених. Як зауважив Алан Штерн, головний дослідник New Horizons: «Куди б ми не звернулися, скрізь нові таємниці». Опубліковані НАСА карти і відео допоможуть розгадати ці таємниці і забезпечать глибше розуміння унікальних характеристик Плутона і Харона.

Дослідження пояса Койпера триває

Після зустрічі з Плутоном New Horizons вирушив у подорож, щоб дослідити пояс Койпера, область крижаних тіл за Нептуном. У 2019 році космічний апарат повинен пролетіти повз невеликий об’єкт більш ніж за 1 мільярд миль за Плутоном, надаючи подальші відомості про зовнішні області нашої сонячної системи.

Розкриття загадок далеких світів

Місія New Horizons перевернула наше розуміння Плутона і Харона, відкривши світ набагато складніший і цікавіший, ніж ми собі уявляли раніше. Нещодавно опубліковані карти і відео забезпечують цінний ресурс як для вчених, так і для громадськості, пропонуючи погляд на загадкові сфери зовнішньої сонячної системи.