<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	 xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/" >

<channel>
	<title>Дизайн Космічних Апаратів &#8211; Мистецтво науки про життя</title>
	<atom:link href="https://www.lifescienceart.com/uk/tag/spacecraft-design/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://www.lifescienceart.com/uk</link>
	<description>Мистецтво життя, наука творчості</description>
	<lastBuildDate>Thu, 24 Nov 2022 10:08:32 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.9.4</generator>

<image>
	<url>https://i3.wp.com/www.lifescienceart.com/app/uploads/android-chrome-512x512-1.png</url>
	<title>Дизайн Космічних Апаратів &#8211; Мистецтво науки про життя</title>
	<link>https://www.lifescienceart.com/uk</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Роздуми Базза Олдріна про висадку на Місяць</title>
		<link>https://www.lifescienceart.com/uk/science/space-science/buzz-aldrin-reflections-on-the-moon-landing/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Пітер]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 24 Nov 2022 10:08:32 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Космічна наука]]></category>
		<category><![CDATA[Buzz Aldrin]]></category>
		<category><![CDATA[Аполлон-11]]></category>
		<category><![CDATA[Дизайн Космічних Апаратів]]></category>
		<category><![CDATA[Дослідження космосу]]></category>
		<category><![CDATA[Космонавт]]></category>
		<category><![CDATA[Місячний модуль]]></category>
		<category><![CDATA[Наука і мистецтво]]></category>
		<category><![CDATA[Посадка на Місяць]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.lifescienceart.com/?p=16715</guid>

					<description><![CDATA[Базз Олдрін: Роздуми про висадку на Місяць Місячний модуль Як друга людина, яка ступила на поверхню Місяця, Базз Олдрін має унікальну точку зору на місію Аполлон-11. У своїх нещодавніх мемуарах&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 class="wp-block-heading">Базз Олдрін: Роздуми про висадку на Місяць</h2>

<h2 class="wp-block-heading">Місячний модуль</h2>

<p>Як друга людина, яка ступила на поверхню Місяця, Базз Олдрін має унікальну точку зору на місію Аполлон-11. У своїх нещодавніх мемуарах «Велична пустка» він розмірковує про труднощі, пов&#8217;язані з розробкою місячного модуля, найпам&#8217;ятніші моменти місії та уроки, винесені з програми «Аполлон».</p>

<p>За словами Олдріна, місячний модуль був дивом інженерної думки, який чудово впорався зі своїм завданням. Однак він вважає, що можна було б внести деякі вдосконалення, наприклад покращити розміщення антен. Незважаючи на свій незвичайний вигляд, ступінь підйому виявився надзвичайно функціональним у жорсткому вакуумі космосу.</p>

<h2 class="wp-block-heading">Пам&#8217;ятні моменти</h2>

<p>Одним з найбільш незабутніх вражень для Олдріна став 11-хвилинний керований спуск на поверхню Місяця. Цей маневр вимагав точної навігації, керування тягою та можливостей автопілота, і все це — з можливістю скасувати операцію та повернутися на орбіту.</p>

<p>Ще одним важливим моментом місії було розгортання корисного вантажу місячного модуля. Олдріна вразила кількість обладнання, яке вдалося розмістити у посадковому ступені, що свідчить про винахідливість інженерів, які розробили космічний корабель.</p>

<h2 class="wp-block-heading">Висновки</h2>

<p>Аналізуючи програму «Аполлон», Олдрін підкреслює важливість підтримання безперервного шляху дослідження космосу. Він вважає, що прогалину між програмами «Меркурій» та «Аполлон» вдалося успішно заповнити завдяки проміжній програмі «Джеміні», яка проклала шлях до висадки на Місяць.</p>

<p>Однак Олдрін стверджує, що Сполучені Штати не виконали належним чином подальших заходів після завершення програми &#8220;Аполлон&#8221;. Він припускає, що космічну станцію «Скайлеб» можна було б використовувати як платформу для подальших досліджень, а не виставляти її як музейний експонат.</p>

<h2 class="wp-block-heading">Майбутнє дослідження космосу</h2>

<p>Олдрін вважає, що Сполучені Штати повинні розглянути можливість повернення на Місяць, але лише в тому випадку, якщо це буде частиною комерційно вигідного підприємства, яке допоможе компенсувати високі витрати на проживання на Місяці. А поки що він виступає за продовження інвестицій у технології космічних кораблів і зв&#8217;язку, а також дослідження впливу тривалого опромінення та м&#8217;язової деградації на космонавтів.</p>

<h2 class="wp-block-heading">Перехід від космічного човника до космічної станції</h2>

<p>Олдрін наголошує на необхідності плавного переходу від космічного човника до космічної станції, щоб уникнути прогалин у можливостях дослідження космосу. Він пропонує зосередитися на розробці нових технологій та партнерстві з комерційними організаціями, щоб забезпечити безперервність пілотованих космічних польотів.</p>

<h2 class="wp-block-heading">Висновок</h2>

<p>Мемуари Базза Олдріна містять цінні відомості про проблеми, тріумфи та уроки, винесені з програми «Аполлон». Його роздуми нагадують нам про важливість постійних інвестицій у дослідження космосу та про потенціал комерційного партнерства для формування майбутнього присутності людини за межами Землі.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Скільки простору потрібно астронавтам для місії на Марс?</title>
		<link>https://www.lifescienceart.com/uk/science/space-science/how-much-space-do-astronauts-need-for-a-mars-mission/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[Роза]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 27 Jan 2021 02:19:01 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Космічна наука]]></category>
		<category><![CDATA[Дизайн Космічних Апаратів]]></category>
		<category><![CDATA[Дослідження космосу]]></category>
		<category><![CDATA[Місія на Марс]]></category>
		<category><![CDATA[Потреби астронавтів]]></category>
		<category><![CDATA[Технологія відстеження]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.lifescienceart.com/?p=13138</guid>

					<description><![CDATA[Скільки простору потрібно астронавтам для місії на Марс? Виклик проектування космічного корабля для тривалих місій Пілотовані місії на Марс довгий час були мрією наукової фантастики, але НАСА робить конкретні кроки&#8230;]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<h2 class="wp-block-heading">Скільки простору потрібно астронавтам для місії на Марс?</h2>

<h3 class="wp-block-heading">Виклик проектування космічного корабля для тривалих місій</h3>

<p>Пілотовані місії на Марс довгий час були мрією наукової фантастики, але НАСА робить конкретні кроки до створення людської колонії на Червоній планеті, щоб зробити її реальністю. Одним із ключових викликів у проектуванні космічних кораблів для таких місій є визначення того, скільки місця знадобиться кожному астронавту, щоб жити, працювати і розвиватися протягом тривалої подорожі.</p>

<h3 class="wp-block-heading">Космічна капсула Orion та потреба у більшому середовищі існування</h3>

<p>Космічна капсула Orion призначена для перевезення астронавтів із поверхні Землі на орбіту навколо Марса, але для тривалої подорожі до сусідньої планети знадобиться більше середовище існування. Проектування цього середовища ще триває, але вчені звертаються за порадою до Міжнародної космічної станції (МКС).</p>

<h3 class="wp-block-heading">Міжнародна космічна станція як модель для житла на Марсі</h3>

<p>На МКС перебуває екіпаж із шести осіб, а об’єм житлової площі становить 13 696 кубічних футів, що більше, ніж у будинку з шістьма спальнями. Однак будь-який космічний корабель, що прямує до Марса, буде набагато тіснішим, оскільки вага буде жорстко контролюватися через величезну відстань і вимоги до палива.</p>

<h3 class="wp-block-heading">Система відстеження руху астронавтів від Draper</h3>

<p>Компанія під назвою Draper розробила систему відстеження для вимірювання руху та обертання астронавтів, яку можна використовувати для оптимізації планування майбутніх місць існування на Марсі. Система використовує акселерометр, гіроскоп і камеру для точного відстеження рухів і дій астронавтів.</p>

<h3 class="wp-block-heading">Тестування системи відстеження на макетах і в умовах мікрогравітації</h3>

<p>Система відстеження була випробувана на макетах МКС і в умовах мікрогравітації під час параболічних польотів. Тести показали, що система має точність до ярда, і очікується, що подальше тестування ще більше підвищить її точність.</p>

<h3 class="wp-block-heading">Майбутні плани щодо системи відстеження</h3>

<p>Пізніше цього року Draper планує змоделювати типовий робочий день на МКС, використовуючи макет Космічного центру Джонсона. Система відстеження буде використана для збору даних про рух і діяльність астронавтів, які будуть використані для вдосконалення конструкції майбутніх жител на Марсі.</p>

<h3 class="wp-block-heading">Довгострокові плани НАСА щодо марсіанських місій</h3>

<p>НАСА планує відправити пілотовану місію на Марс у 2030-х або 2040-х роках. Система відстеження є лише однією з багатьох технологій, які розробляються для підтримки цієї амбітної мети. Ретельно враховуючи потреби астронавтів і оптимізуючи проектування космічних кораблів, НАСА працює над тим, щоб здійснити мрію про людську колонію на Марсі.</p>]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
