ДНК печерного ведмедя живе у сучасних бурих ведмедях
Відкриття схрещування
Новаторське генетичне дослідження розкрило захоплюючу правду: ДНК вимерлих печерних ведмедів зберігається в геномах сучасних бурих ведмедів. Це відкриття кидає виклик традиційним уявленням про межі видів і ставить цікаві питання про природу вимирання.
Співіснування та схрещування
Печерні ведмеді, відомі своєю прихильністю до печерних середовищ існування, були схожі на бурих ведмедів за зовнішнім виглядом, але були більшими та травоїдними. Близько 25 000 років тому печерні ведмеді вимерли після періоду занепаду. Однак їхня генетична спадщина не зникла разом з ними.
Вчені під керівництвом Акселя Барлоу, палеогенетика з Потсдамського університету, виявили це схрещування після порівняння ДНК печерного ведмедя, вилученої зі стародавніх кісток, із секвенованим геномом бурого ведмедя. Їхнє несподіване відкриття виявило «досить очевидний сигнал гібридизації», що вказує на те, що ці два види схрещувалися один з одним у минулому.
Докази гібридизації
Подальші дослідження підтвердили це схрещування. Печерні ведмеді внесли від 0,9 до 2,4 відсотка до геномів аналізованих бурих ведмедів, що свідчить про значний генетичний обмін. Цікаво, що найновіший обмін генами відбувся від печерних ведмедів до бурих ведмедів.
Наслідки для визначення виду
Це дослідження ускладнює наше розуміння виду. Традиційно різні види розглядалися як тварини, які не схрещуються. Однак це дослідження демонструє, що схрещування між різними видами може відбуватися.
Вимирання та генетична спадщина
Незважаючи на те, що печерні ведмеді вимерли тисячі років тому, їхня ДНК продовжує існувати у сучасних ведмедів. За словами Барлоу, «За будь-яким стандартним визначенням, [печерні ведмеді] вимерли». Однак він додає: «це не означає, що тварини повністю зникли; їхня ДНК живе в геномах сучасних ведмедів».
Паралелі зі схрещуванням гомінінів
Це відкриття перегукується з іншими знахідками схрещування серед давніх гомінінів. Неандертальці та денисівці, наприклад, схрещувалися із сучасними людьми, залишаючи генетичний слід у нашому виді.
Цікаві питання
Дослідження ставить цікаві питання про значення вимирання. Хоча печерні ведмеді можуть більше не існувати як окремий вид, їхня генетична спадщина продовжує формувати геноми їхніх сучасних аналогів. Це відкриття підкреслює взаємозв’язок життя та тривалий вплив давніх подій на сучасні види.