Історія мистецтва

Найдавніша ілюстрація Венеції: шедевр XIV століття

Відкриття рукопису

У самому серці Національної центральної бібліотеки у Флоренції зберігається прихований скарб: Libro d’Oltramare, рукопис XIV століття, що містить найдавнішу відому ілюстрацію Венеції. Це чудове відкриття захопило вчених та істориків мистецтва, проливаючи нове світло на зображення культового італійського міста у період Відродження.

Щоденник подорожі брата Нікколо да Поджибонсі

Рукопис є щоденником подорожі, написаним братом Нікколо да Поджибонсі, францисканським ченцем, який вирушив у паломництво з Венеції до Єрусалиму та Єгипту у 1346 році. Під час своєї подорожі він ретельно записував свої спостереження на гіпсових табличках, фіксуючи суть відвіданих ним святих місць. Повернувшись до Венеції у 1350 році, він уклав свою власну розповідь, яка зараз зберігається у Libro d’Oltramare.

Ілюстрація Венеції

Серед сторінок рукопису вирізняється детальна ілюстрація Венеції як свідчення привабливості міста. Створений невідомим художником, малюнок зображує характерні для міста будівлі, канали та гондоли. Його відкриття відсунуло відому хронологію венеціанських ілюстрацій, не враховуючи карт, які датуються 1330 роком.

Венеція епохи Відродження

Сандра Тоффоло, дослідниця історії венеціанського Відродження в Університеті Сент-Ендрюс, підкреслює важливість цього відкриття. «Ілюстрація демонструє глибоке захоплення, яке Венеція викликала у сучасників, навіть у такий ранній період», — пояснює вона.

Детальні спостереження брата Нікколо

Щоденник подорожей брата Нікколо відзначається не лише своєю ілюстрацією, а й докладними спостереженнями. Він ретельно вимірював визначні пам’ятки на Святій Землі, використовуючи як одиниці виміру кроки або довжину руки. Ці спостереження, щоденно записувані на його табличках, дають цінні відомості про архітектурні та географічні деталі того часу.

Додаткові ілюстрації

Окрім малюнка Венеції, рукопис містить інші захопливі ілюстрації. Брат Нікколо зобразив слонів та архітектуру в Каїрі, а також Купол Скелі та Храм Соломона в Єрусалимі. Його унікальний підхід до опису подорожі народною мовою, а не покладаючись на класичні латинські описи, пропонує свіжий погляд на досвід паломництва.

Розповсюдження та відтворення

Дрібні проколи, помітні на сторінках рукопису, свідчать про те, що він був широко поширений у період Відродження. Копіїсти використовували техніку, звану понсуванням, просіюючи порошок через папір з отворами, щоб перенести контури зображень на нові сторінки. Цей процес свідчить про популярність та вплив роботи брата Нікколо.

Пізніші переклади та видання

Незважаючи на широке поширення, текст брата Нікколо отримав ширше визнання лише після того, як був перекладений та перевиданий під різними назвами. У XV столітті німецький переклад приписав паломництво Габріелю Муффелю, синові нюрнберзького патриція. У 1518 році у Венеції вийшла анонімна розповідь під назвою «Viaggio da Venetia al Sancto Sepolchro et al Monte Sinai» (Подорож з Венеції до Гробу Господнього та на гору Сінай). Протягом наступних трьох століть вийшло чимало видань, що зміцнило популярність твору як путівника по Святій Землі.

Спадщина Нікколо

Попри славу його щоденника подорожей, про життя брата Нікколо відомо небагато. Однак розумний захисний механізм, прихований у рукописі, розкриває його авторство. Перші літери кожного розділу утворюють акростих, який ідентифікує його як автора. Цей винахідливий прийом свідчить про те, що Нікколо мав не лише гостре око до деталей, а й грайливе дотепність.

Історичне значення

Відкриття ілюстрації Венеції XIV століття має важливі історичні наслідки. Вона дає змогу зазирнути у ранні художні уявлення про місто, підкреслюючи його незмінну привабливість. Щоденник подорожей брата Нікколо, з його докладними спостереженнями та унікальною перспективою, є цінним джерелом для розуміння Святої Землі в період Відродження. Цей видатний рукопис і надалі надихає вчених та захоплює читачів, пропонуючи докази сили людської творчості та незмінної привабливості Венеції.