Найдавніша ілюстрація Венеції: шедевр XIV століття
Відкриття рукопису
У самому серці Biblioteca Nazionale Centrale у Флоренції знаходиться прихований скарб: Libro d’Oltramare, рукопис XIV століття, що містить найдавнішу відому ілюстрацію Венеції. Це надзвичайне відкриття захопило вчених та істориків мистецтва, проливаючи нове світло на зображення культового італійського міста в епоху Відродження.
Щоденник подорожі ченця Нікколо да Поджібонсі
Рукопис є щоденником подорожі, написаним ченцем Нікколо да Поджібонсі, францисканським ченцем, який вирушив у паломництво з Венеції до Єрусалиму та Єгипту в 1346 році. Протягом своєї подорожі він ретельно записував свої спостереження на гіпсових табличках, фіксуючи сутність святих місць, які відвідував. Після повернення до Венеції у 1350 році він склав свій звіт з перших рук, який зараз зберігається в Libro d’Oltramare.
Ілюстрація Венеції
Серед сторінок рукопису детальна ілюстрація Венеції виділяється як свідчення привабливості міста. Створений невідомим художником, малюнок зображує характерні будівлі, канали та гондоли міста. Його відкриття відсунуло відому шкалу часу венеціанських ілюстрацій, виключаючи карти, які датуються 1330 роком.
Венеція епохи Відродження
Сандра Тоффоло, науковець з історії Венеції епохи Відродження в Університеті Сент-Ендрюс, підкреслює значення цього відкриття. «Ілюстрація демонструє глибоку захопленість, яку Венеція мала для сучасників, навіть у такий ранній період», – пояснює вона.
Детальні спостереження ченця Нікколо
Щоденник подорожі ченця Нікколо примітний не лише своєю ілюстрацією, але й ретельними спостереженнями. Він ретельно вимірював орієнтири на Святій Землі, використовуючи кроки або довжину своєї руки як одиниці вимірювання. Ці спостереження, які щодня записувалися в його табличках, надають цінну інформацію про архітектурні та географічні деталі того часу.
Додаткові ілюстрації
Окрім малюнку Венеції, рукопис містить інші захопливі ілюстрації. Чернець Нікколо зобразив слонів та архітектуру в Каїрі, а також Купол Скелі та Храм Соломона в Єрусалимі. Його унікальний підхід до опису подорожі народною мовою, а не покладаючись на класичні латинські описи, пропонує новий погляд на досвід паломництва.
Розповсюдження та відтворення
Маленькі проколи, видимі на сторінках рукопису, свідчать про те, що він широко поширювався в епоху Відродження. Переписувачі використовували техніку під назвою «пунцування», просіюючи порошок по паперу з проколами, щоб перенести контури зображень на нові сторінки. Цей процес вказує на популярність та вплив роботи ченця Нікколо.
Пізніші переклади та видання
Незважаючи на широке розповсюдження, текст ченця Нікколо отримав ширше визнання лише після перекладу та перевидання під різними назвами. У XV столітті німецький переклад приписував паломництво Габріелю Муффелю, сину патриція з Нюрнберга. У 1518 році в Венеції було опубліковано анонімний опис під назвою «Viaggio da Venetia al Sancto Sepolchro et al Monte Sinai» (Подорож з Венеції до Гробу Господнього та на гору Синай). Протягом наступних трьох століть було випущено численні видання, що закріпили популярність твору як путівника по Святій Землі.
Спадщина Нікколо
Незважаючи на славу свого щоденника подорожі, про життя ченця Нікколо відомо небагато. Однак хитрий запобіжний захід, прихований у рукописі, розкриває його авторство. Перші літери кожного розділу складають акровірш, який ідентифікує його як автора. Цей геніальний пристрій свідчить про те, що Нікколо мав не лише гостре око на деталі, але й грайливий розум.
Історичне значення
Відкриття ілюстрації Венеції XIV століття має значні історичні наслідки. Воно дає змогу зазирнути у ранні художні зображення міста, підкреслюючи його незгасну привабливість. Щоденник подорожі ченця Нікколо з його детальними спостереженнями та унікальною перспективою є цінним ресурсом для розуміння Святої Землі в епоху Відродження. Цей чудовий рукопис продовжує надихати вчених і захоплювати читачів, пропонуючи свідчення сили людської творчості та незгасної привабливості Венеції.
